- довершений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до довершити.2) у знач. прикм. Якому властива повнота необхідних позитивних якостей; досконалий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
довершений — (якому властива повнота позитивних якостей), досконалий … Словник синонімів української мови
довершений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
абсолютний — а, е. 1) Безвідносний, узятий поза зв язком, без порівняння з чим небудь; безумовний. 2) Цілковито чистий, без домішок. •• Абсолю/тний спирт етиловий спирт, який практично не містить води. 3) Цілковитий, повний; необмежений; досконалий,… … Український тлумачний словник
блискучий — а, е. 1) Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. || Дуже ясний, яскравий, сонячний. 2) перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. || Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. 3) перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. || … Український тлумачний словник
викінчений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до викінчити. 2) прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня. Викінчена поезія … Український тлумачний словник
довершеність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до довершений 2). 2) Про людину, предмет, що наділені тільки позитивними якостями, не мають жодної вади … Український тлумачний словник
досконалий — а, е. 1) Який має потрібний ступінь довершеності. || Який визначається повнотою позитивних якостей; довершений. 2) Повний, абсолютний … Український тлумачний словник
закруглений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до закруглити. 2) у знач. прикм. Який має округлі лінії або округлу форму. 3) у знач. прикм., перен. Викінчений, довершений … Український тлумачний словник
прекрасний — а, е. 1) Який відзначається надзвичайною красою, милує око гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний. || Який має дуже привабливий вигляд; який справляє надзвичайно приємне, сильне враження. || Надзвичайно приємний для слуху; милозвучний. 2)… … Український тлумачний словник
рафінований — а, е. 1) спец. Очищений, звільнений від домішок. Рафінована олія. 2) перен., книжн. Вишуканий, витончений формою, змістом і т. ін. || Довершений, закінчений у своєму вияві (про риси вдачі, поведінки). Рафінований інтелігент … Український тлумачний словник